Тернівська Міська рада

Тернівська Міська рада

Офіційний сайт міста
2018-04-12
Західно-Донбаська ОДПІ інформує

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: як сплатити податок на нерухомість?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що згідно із ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове/ податкові  повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), обчисленого відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухомість –  фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №294-III зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.99.2 cт.99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу

Отже, обов’язок щодо сплати за неповнолітню особу податку на нерухомість виконують батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники).

Оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення вантажів замовнику – нерезиденту за межами митної території України

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.186.4 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.

Тобто, місцем постачання послуг з перевезення вантажів є місце реєстрації постачальника.

Отже, якщо послуги з перевезення надаються перевізником – резидентом, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).

Якщо послуги перевезення надаються перевізником – нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги).

Відповідно до п.п.«а» п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

Слід зазначити, що законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Нульова ставка ПДВ, визначена п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ, застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Підрозділи аудиту ДФС протягом 2017 року відпрацювали 14,8 млрд. грн. схемного ПДВ

У 2017 році за окремими найбільшими ризиками ухилення від оподаткування підрозділами аудиту ДФС було проведено 16,6 тис.  позапланових перевірок, головний акцент у яких було зроблено на схемах руху ПДВ.

У ході цих перевірок було відпрацьовано 6,2 тис. вигодонабувачів, 14,8 млрд. грн. схемного ПДВ, у тому числі 2,6 млрд. грн. ПДВ від ризикових імпортерів.

За результатами проведених заходів донараховано 16,2 млрд. грн., з яких узгоджено 8,1 млрд. грн. з яких 1,3 млрд. вже сплачено.

Типові порушення, які виявлялися позаплановими перевірками:

- нереальні операції з придбання товарів/послуг, які не вироблялись/надавались в обсязі, зазначеному в первинних документах, та/або неможливість їх реального постачання у зв'язку з відсутністю у постачальника ресурсів, необхідних для виробництва, зберігання та транспортування товарів;

- відсутність первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Значну кількість схем ухилення від оподаткування зруйновано в найбільш ризиковій сфері діяльності – обігу сільськогосподарської продукції.

Юридична особа приймає від населення вторинну сировину: чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами і доповненнями (далі – Перелік), розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Які особи мають право подати за платника ПДФО декларацію про майновий стан і доходи?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ.

Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

· батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

· спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

· державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом (п.179.6 ст.179 ПКУ).

В І кварталі 2018 року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 35 перевірок

Протягом січня – березня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 35 перевірок    в територіальних підрозділах ГУ.

За матеріалами перевірок оголошено 3 підозри про скоєння кримінальних правопорушень; винесено 14 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 працівників служби; до суду направлено 2 обвинувальні акти; за матеріалами управлінням внутрішньої безпеки розпочато 12 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 Кримінального кодексу України.

З початку року проведено перевірки 76 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 4 претендентам відмовлено у призначенні на посаду.

В Україні зареєстровано 286 тис. реєстраторів розрахункових операцій

Протягом 2017 року кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій зросла на 20 тис. та склала 286 тис.

Загалом за три останні роки кількість касових апаратів зросла майже на 63 тис., або на 28%. Водночас спостерігається позитивна динаміка зростання виторгів більш ніж на 15% щороку.

Так, у 2017 році сума виторгів становила 893 млрд. грн., що на 18% більше, ніж у 2016 році.

У минулому році підрозділами аудиту проведено більше 13,4 тис. фактичних перевірок, що становить 5% від 286 тис. господарських об’єктів, де застосовуються РРО.

За результатами проведених перевірок (фактичних та документальних) до суб’єктів господарювання застосовано 387 млн. грн. штрафних санкцій, що на 25% більше минулорічного показника, за умови незмінності визначених законом розмірів штрафів.

Порушення фіксуються під час здійснення контролю за роздрібним товарообігом, повнотою декларування доходів та правильністю застосування РРО.

Так, протягом минулого року проведено більше 8 тисяч фактичних перевірок АЗС, ресторанів, господарських об’єктів де реалізуються алкогольні та тютюнові вироби. До порушників застосовано 154 млн. грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Основні порушення, встановлені перевірками, складають:

- 62% від загальної кількості – не оприбуткування готівкових коштів;

- 15% – не проведення розрахункових операцій через РРО;

- 13% – продаж товарів, не відображених у обліку товарних запасів за місцем продажу;

- 3% – невідповідність суми коштів, зазначених у денному звіті, на місці проведення розрахунків, незабезпечення роздрукування фіскальних звітних чеків;

- 2,3% – відсутність ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.

Також минулого року відповідно до вимог законодавства здійснювався контроль за новими сферами, в яких було законодавчо введено застосування РРО.

Так, проведено 373 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, за результатами яких застосовано  штрафних (фінансових) санкцій  на суму 25,8 млн. гривень.

Завдяки проведеній роботі сьогодні 29 суб’єктів господарювання, що здійснюють такі операції, зареєстрували 3386 спеціалізованих РРО, що становить майже 100% від необхідних.

Крім того, перевірено 621 суб’єкта господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та зобов’язані застосовувати РРО. За невиконання вимог закону до них застосовано штрафних санкцій більш як
3 млн. грн. На сьогодні із 9,4 тис. таких суб’єктів зареєстровані РРО мають
3,2 тис. платників.

Щодо контролю за переказом коштів у національній валюті, то відповідно до даних Національного банку України 59 суб’єктів господарювання отримали від НБУ ліцензії на переказ коштів у національній валюті, з яких 40 використовують у своїй діяльності платіжні пристрої.

Здійснено перевірки 17 СГ, до порушників застосовано штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 млн. грн. На сьогодні 2 суб’єкта вже зареєстрували та використовують РРО. Робота в цьому напрямі продовжується.

Варто зауважити, що висока якість перевірок підтверджується малою кількістю скасованих матеріалів перевірок. Так, з оскаржених рішень скасовано лише 3,1 млн. грн. (0,8% від застосованих). У судовому порядку скасовано лише 6,1 млн. грн. (1,6% від застосованих).

Внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з метою приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями та удосконалення нормативно-правових актів, пов’язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 №288, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за №293/31745 (далі – Наказ №288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350. Наказ №288 набрав чинності 06.04.2018.

Зокрема, Наказом №288 внесено додатковий реквізит «Код товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)» до фіскального касового чеку на товари (послуги), фіскального касового чеку видачі коштів, фіскального касового чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.

Наказ №288 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.04.2018 № 27.

Договір управління майном: коли управитель зобов’язаний зареєструватись платником ПДВ?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п.5 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування ПДВ платником податку є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми п.п.5 п.180.1 ст.180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (п.64.6 ст.64 ПКУ).

Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів управління майном та процедури реєстрації їх платниками ПДВ визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі – Положення №1130).

Підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання відповідного пакету документів (п.3.5 розділу III Порядку №1588).

Для реєстрації платником ПДВ управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ за ф. №1-ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за ф. №1-ОПП, копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим) (п.4.7 розділу IV Порядку №1588).

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під чає виконання декількох договорів управління майном, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів (абзац другий п.п.3 п.1.6 розділу І Положення №1130).

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ в обов’язковому порядку має бути зареєстрована особа – управитель майна для ведення окремого податкового обліку ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, яке отримане в управління за договорами управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п.5 п.180.1 ст.180 ПКУ), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій (пов’язаних з використанням майна) з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ).

Тимчасова споруда у власності фізичної особи – підприємця: що із платою за землю?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст.206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно статей 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

Абзацом першим частини другої ст.28 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами та доповненнями надано визначення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2.1 розділу ІІ Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі – Порядок), підставою для розміщення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі – ТС) є паспорт прив’язки ТС.

Пунктом 2.6 розділу ІІ Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку.

Отже, фізична особа – підприємець повинна мати паспорт прив’язки ТС і така фізична особа повинна мати правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки), відповідно до яких і розраховується плата за землю.

Чи подається декларація про майновий стан і доходи, якщо при нотаріальному посвідчені договору куплі-продажу нерухомості був сплачений податок?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.179.2 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб.

 

 

 

 

 


Все новости