Тернівська Міська рада

Тернівська Міська рада

Офіційний сайт міста
2018-04-06
Західно-Донбаська ОДПІ інформує

Деклараційна кампанія – 2018: що необхідно для підтвердження сплати податків з іноземних доходів?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п.13.5 ст.13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.  

Декларування доходів ФОП, який припинив підприємницьку діяльність

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи у разі реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням такої особи, останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Отже, фізичні особи, які перебували на загальній системі оподаткування, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення такої реєстрації.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.294.6 ст.294 ПКУ). Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Тобто, фізичні особи, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку – ФОП востаннє за податковий (звітний) квартал, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

До уваги платників податку на додану вартість!

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що за повідомленням ДФС України відповідно до п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, скарга на Рішення подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Платник ПДВ у разі отримання Рішення має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.

Необхідно врахувати, що Скарга подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання Cкарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву про відмову від поданої ним Скарги за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Платники податків матимуть сервіс для створення та надсилання Cкарги з додатками та Заяви про відмову від поданої ним Скарги через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України.

Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332467.html

З початку року внесок Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ склав 25,8 млрд. грн.

Протягом І кварталу 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 22 млрд. 806,6 млн. грн., що на 6 млрд. 178,8 млн. грн., або на 37,2% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Про це проінформувала очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету впродовж трьох місяців 2018 року мобілізовано 17 млрд. 286,9 млн. грн. Це на 5 млрд. 215,8 млн. грн. або на 43,2% більше, ніж у січні – березні минулого року.

Надходження, що формують кошики місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону склали 5 млрд. 519,7 млн. грн. Це на 963 млн. грн. (або на 21,1%) більше фактичних надходжень І-го кварталу 2017 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 2 млрд. 991,7 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 22,7%, або на 553,3,2 млн. грн.

За два місяці фізичні особи сплатили 14,1 млн. грн. транспортного податку

Протягом січня-лютого 2018 року власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів 14,1 млн. грн. транспортного податку, що на 56,5% більше від запланованого. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума сплаченого податку зросла на 2,4 млн. грн., або на 20%.

Із зазначеної суми у лютому надійшло 7,4 млн. грн. транспортного податку з фізичних осіб, що також перевищує показник лютого 2017 року на 900 тис. грн., або на 12%.

Найчастіше фізичні особи сплачували транспортний податок за автомобілі таких марок, як MERCEDES-BENZ, BMW, LEXUS, AUDI, LAND ROVER RANGE ROVER.

Загалом протягом 2017 року за елітні автівки до бюджетів було сплачено 132,2 млн. грн. транспортного податку з фізичних осіб.

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік.

Законодавством не передбачено пільг та винятків для неприбуткових організацій щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати ЄСВ

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – ЄСВ) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (абзац другий п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464)).

Пунктом першим частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.

Обов’язки платників ЄСВ щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначено п.1 частини другої ст.6 Закону №2464.

ЄСВ нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачено такі суми фактично після їх нарахування до сплати (частина п’ята ст 7 Закону №2464).

Платники ЄСВ зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма ст.9 Закону №2464).

Відповідно до частини 12 ст.9 Закону №2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Отже, Закон №2464 не містить пільг та винятків для неприбуткових організацій щодо своєчасного нарахування, обчислення і сплати ЄСВ.

У Дніпрі зупинено незаконну реалізацію кальянного тютюну через мережу Інтернет

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області вилучили з незаконного обігу партію кальянного тютюну вартістю більше півмільйона гривень.

В рамках проведення операцій «Акциз - 2018» та «Рубіж - 2018» було проведено огляди приміщень, де зберігався з метою збуту кальянний тютюн відомих світових брендів без марок акцизного податку. Реалізовували його через мережу Інтернет, використовуючи кур’єрські послуги служб доставки.

За результатами проведених заходів з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання тютюнову продукцію – кальянний тютюн відомих іноземних брендів в кількості 2549 пачок об’ємом 50 гр. та 231 упаковку по 1 кг. на загальну суму більше 515 тис. грн.

На громадян, які здійснювали реалізацію підакцизної продукції без марок акцизного податку складені протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП. 

Філії мають право на складання податкових накладних, якщо своєчасно до контролюючого органу подано повідомлення про делегування філіям такого права

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі – Порядок №1307) у разі якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право на складання податкових накладних (далі – ПН).

Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права на складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 (далі — Порядок №21)), подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів) (п.9 розділу ІІІ Порядку №21).

Отже, якщо у платника ПДВ є філії, яким делеговано право щодо складання податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), то разом з декларацією за  січень/I квартал потрібно подати повідомлення про делегування цим філіям права на складання ПН та РК. При цьому подання зазначеного повідомлення окремо від податкової декларації за перший звітний (податковий) період року Порядком №21 не передбачено.

 

 

«Зелений коридор» для чесного бізнесу

 

Однією з основних передумов успішного регулювання товарного обігу в процесі митного контролю та оформлення є правильне визначення митної вартості товарів. Під час прийняття рішень щодо визначення митної вартості особливо гостро стикаються інтереси учасників зовнішньоекономічної діяльності, з одного боку, та співробітників фіскальної служби – з іншого. Перші прагнуть до заниження митної вартості, що дає їм можливість отримувати додаткові прибутки та цінові переваги над конкурентами, а другі покликані контролювати достовірність декларування рівня митної вартості з метою недопущення порушень порядку митного оформлення та для забезпечення повноти стягнення платежів до державного бюджету. Саме тому митна вартість є однією з найважливіших проблем у митній справі та управлінні нею.

У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС основними бюджетоформуючими підприємствами регіону здійснено постачання товарів переважно за прямими контрактами.

Питома вага товарів, які імпортуються і оформляються в Дніпропетровській митниці ДФС із визначенням їх митної вартості за ціною укладеного договору (контракту), у 2017 році склала 89,8 %. За 2 місяці 2018 року цей показник збільшився до 92% від загальної кількості імпортованих товарів за цей період.

Серед товарів у режимі імпорту, які були оформлені за «непрямими» зовнішньоекономічними контрактами за участю посередників, митна вартість визнана за основним методом лише у 60% з обсягів товару.

За результатами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів у 2017 році посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС прийнято 459 рішеннь про коригування митної вартості. Відтак економічний ефект від коригування митної вартості склав більше, ніж 302 млн. грн.

Дніпропетровською митницею ДФС постійно проводиться консультативна робота з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності щодо переваг укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів. Наведені вище показники свідчать передусім про активну співпрацю митниці з бізнес-спільнотою регіону.

Податкова знижка: які існують обмеження щодо права на нарахування?

Західно-Донбаська ОДПІ  Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.166.4 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку і також резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму податкової соціальної пільги (п.164.6 ст.164 ПКУ).

Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Робота підрозділів аудиту ДФС: ризикоорієнтований контроль та зменшення тиску на платників

Вибірковість контролю на основі оцінки ризиків у діяльності платника - головний принцип контрольно-перевірочної роботи підрозділів аудиту ДФС, що відповідає провідній міжнародній практиці.

Завдяки концентрації на перевірках найбільш ризикових платників та операцій, загальний вклад підрозділів аудиту до бюджету за 2017 рік становив 7 млрд. грн. Це майже на 2 млрд. грн., або на 40% більше, ніж за 2016 рік.

Відбір до плану ризикових платників здійснюється автоматично засобами ІТС «Податковий блок». Ризикоорієнтована система постійно оновлюється. Зокрема, у 2017 році двічі переглядався порядок формування плану-графіка документальних перевірок, зокрема переглянуто та удосконалено 44 ризики, за якими формувалися плани на 2017 та 2018 роки. Вживаються також заходи для запровадження електронного доперевірочного аналізу та електронних перевірок.

За рахунок скорочення заходів контролю знижено тиск на платників: за останні 5 років у 3,5 раза зменшено кількість виходів до платників для документального підтвердження ризиків, визначених при відборі.

Вдосконаленням відбору ризиків в операціях з ПДВ суттєво зменшено кількість зустрічних звірок та позапланових перевірок. Водночас, на 10% збільшено кількість планових заходів, у ході яких комплексно відпрацьовуються всі ризики у діяльності платників.

При цьому, акцент у плановій роботі зроблено на великих платниках – їх перевірено 9%, середніх  – лише 5 %, а малих тільки 0,2%.

У 100% запланованих до перевірок платників документально та проведеними донарахуваннями підтверджено ризики несплати податків, що свідчить про якість відбору ризикових платників.

За галузевим принципом були визначені найбільші ризики у діяльності 4,6 тис. платників податків із сумарним обсягом доходів 890 млрд. грн.

Так, у сфері оптової та роздрібної торгівлі перевірено 1,2 тис. платників з обсягами доходів за 2016 рік 183 млрд. грн. За результатами перевірок донараховано 2,9 млрд. грн.

У добувній галузі перевірено 45 платників з доходами 36 млрд. грн., донараховано 2,6 млрд. грн.

У галузі вирощування зернових культур перевірено 404 платники з доходами 36 млрд. грн., донараховано 0,5 млрд. грн..

У будівництві перевірено 369 платників з доходами 18,5 млрд. грн., донараховано 0,5 млрд. гривень.

Левову частку у загальній сумі недоплат, які були виявлені плановими перевірками, становить ПДВ, податок на прибуток, акцизний податок, рентна плата. Найчастіше при плановому контролі виявлялося:

- завищення податкового кредиту за рахунок робіт та ТМЦ, отриманих від «сумнівних» суб’єктів господарювання;

- завищення витрат внаслідок порушень стандартів бухгалтерського обліку (нарахування курсових різниць на заборгованість в національній валюті, коригування резерву сумнівних боргів);

- заниження доходів внаслідок не врахування отриманих безповоротних фінансових допомог, протермінованої кредиторської заборгованості;

- реалізація товарів (робіт, послуг) нижче фактичної собівартості;

- порушення при обчисленні рентної плати за користування надрами.

У минулому році 63% з 16,6 тис. позапланових перевірок проводились з причин, які не залежать від ДФС: за зверненнями платників податків та за рішеннями суду. Протягом 2016 року частка таких перевірок складала 58,5% з 16,1 тис.

 

Довідково: 

Для забезпечення відкритості у діяльності фіскальної служби та упередження корупційних ризиків план-графік документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік було розміщено 22 грудня 2017 року на офіційному веб-порталі ДФС.

Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою у вигляді фінансового кредиту?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, відносяться, зокрема, бюджетні установи (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок).

Кошторис бюджетної установи (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.1 Порядку).

Отже, не підлягають оподаткуванню суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Юридична особа – нерезидент, який є власником нерухомості на митній території України, надає послуги з оренди без створення постійного представництва в Україні: що з ПДВ?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік осіб, які є платниками ПДВ, визначено ст.180 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.180.2 ст.180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Згідно з п.п.«б» п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

При цьому постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ).

Відповідно до п.п.186.2.2 п.186.2 ст.186 ПКУ для тих послуг, що пов’язані з нерухомим майном, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.

З урахуванням вищевикладеного, якщо операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництв на митній території України, отримувач таких послуг (суб’єкт господарювання – юридична особа або суб’єкт господарювання – фізична особа), який не зареєстрований як платник ПДВ, є особою відповідальною за нарахування та сплату ПДВ.

Порядок оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, встановлено ст.208 ПКУ.

Так, відповідно до ст.208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, то така фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно зі статтями 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПКУ).

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.31 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

 

Визначення загального обсягу операцій, які здійснює

туристичний оператор, для реєстрації його платником ПДВ

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати значення терміну постачання товарів/послуг (п.п.14.1.185 та п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 розділу V ПКУ).

Згідно з розділами V та XX ПКУ до оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою та ставкою 7 відсотків ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ.

Водночас, пунктами 207.2 – 207.5 ст.207 розділу V ПКУ визначено, що базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Базою оподаткування туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними субєктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним субєктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг.

Враховуючи вищевикладене, при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації платником ПДВ туристичного оператора приймається до уваги обсяг винагороди, отриманої туристичним оператором від операцій з постачання на території України туристичного продукту (туристичних послуг), а також (у разі наявності) загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначається за загальновстановленими правилами.

Громадяни Дніпропетровської області задекларували понад 800 млн. грн. доходів, отриманих у 2017 році

З початку деклараційної кампанії мешканцями Дніпропетровщини подано майже 14,2 тисячі декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 802,3 млн. грн.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2018 році, становить 29,6 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 3,8 млн. грн. Сума військового збору до сплати складає 4,4 млн. грн.

Податкову знижку задекларували 2536 громадян. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 4,7 млн. грн. За три місяці минулого року податковою знижкою скористалися 2471 громадянин на суму податку до повернення 4,1 млн. грн.

 

До уваги платників податків! Затверджено нові узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.04.208 №400 (далі – Наказ №400) відповідно до п.52.6 ст.52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2017 року №811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за №1266/31134, затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, а саме:

· Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до п.п.«а» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ;

· Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень п.139.3 ст.139 ПКУ стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту;

· Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із використанням резерву при здійсненні прощення фінансовою установою заборгованості боржника;

· Узагальнюючу податкову консультацію щодо належного повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу.

Слід зазначити, що податкові консультації повинні застосовуватись у частині, що не суперечать вищевказаним узагальнюючим податковим консультаціям.

Наказ №400 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням:

 

https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii

 

Збір за місця для паркування транспортних засобів:

порядок визначення ставки

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.268¹.3 ст. 268¹ розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010    №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Згідно з п. 268¹.4 ст. 268¹ розділу ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

 

Режим роботи ЦОПів Дніпропетровської області

у святкові та вихідні дні

 


Все новости