Тернівська Міська рада

Тернівська Міська рада

Офіційний сайт міста
2017-08-22
Західно-Донбаська ОДПІ інформує

Внесені зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 15.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.07.2017 за №879/30747 (далі – Наказ №595).

Наказом №595 у новій редакції викладена форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №474/26919.

Зміни, внесені до Декларації, зумовлені набранням чинності Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінена редакція п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині визначення об’єкта оподаткування транспортним податком. Зокрема, до критеріїв визначення вартості транспортного засобу включено тип пального.

Нагадаємо, що згідно з п.п.267.6.4 ПКУ таку Декларацію подають платники транспортного податку – виключно юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування Декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Наказ №595 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 15.08.2017 №64.

 

Змінено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 11.08.2017 набрала чинності постанов Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №571 (далі – Постанова №571), якою внесено зміни до абзацу першого пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.

Постановою №571 зменшено з 75% до 40% частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями для державних підприємств «Національна енергетична компанія «Укренерго»» та «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»».

Строк дії Постанови №571 – до 1 липня 2018 року (опубліковано у газеті «Урядовий курєр» від 11.08.2017 №149).

У Дніпрі ліквідовано конвертцентр з обігом понад 360 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з Національною поліцією ліквідували міжрегіональний конвертаційний центр з оборотом понад 360 млн. грн.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 191 КК України встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва незаконні послуги з формування податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Для здійснення своєї діяльності зловмисники зареєстрували і придбали низку фіктивних підприємств. На їх рахунки компанії реального сектору економіки перераховували грошові кошти нібито за придбані товари чи послуги. У подальшому ці кошти перераховувалися на розрахункові рахунки фізичних осіб, знімалися через банкомати і передавалися замовникам таких послуг за вирахуванням винагороди за конвертацію.

Загальний оборот конвертаційного центру протягом 2016-2017 рр. склав понад 360 млн. грн.

За результатами низки проведених обшуків вилучено близько 220 тис. грн. готівкою, 33 печатки підприємств, комп'ютерну техніку, чекові книжки, банківські картки, чорнові записи, фінансово - господарські документи та цигарки, орієнтовною вартістю близько 8 млн. грн.

Окрім того, заблоковано 45 розрахункових рахунків, відкритих в 11 банках.

Тривають слідчі дії.

Яка відповідальність передбачена за

порушення граничних термінів реєстрації ПН та РК до ПН в ЄРПН?

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Згідно з п.120¹.1 ст.120¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної (далі – ПН) та/або розрахунку коригування (далі – РК) до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:

10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі реєстрації ПН та/або РК до ПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п.п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ та п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01.10.2015.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.27 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

СМКОР: оновлено критерії блокування реєстрації ПН/РК

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМКОР), яка з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

В Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (далі – Моніторинг).

СМКОР побудовано з використанням критеріїв, визначених та затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).

СМКОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.

У разі, якщо за результатами Моніторингу встановлено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Звертаємо увагу, що наказом Мінфіну від 21.07.17 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), внесено зміни до Критеріїв оцінки.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Наказом №654, Моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС за такими критеріями (п.6 Критеріїв оцінки):

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної у ПН, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у ПН, поданій на реєстрацію в ЄРПН.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1) цього пункту та сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), зазначена в ПН, зареєстрованих платником податку в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в ЄРПН, які відповідають вимогам підпункту 1) цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2) цього пункту, – реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.

 

Трансфертне ціноутворення:

затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що 27.07.2017 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік).

З урахуванням вищезазначеного та з метою забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення Державна фіскальна служба України у листі від 14.08.2017 №21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року №480» (далі – лист ДФС №21674) повідомила наступне.

Перелік прийнято на виконання п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п.39.2.1.5 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, або які є резидентами цих держав.

У листі №21674 ДФС звернула увагу на питання щодо:

- визначення звітного періоду;

- підтвердження сплати податку нерезидентом;

- підтвердження резиденства контрагента – нерезидента;

- особливостей застосування Переліку у 2017 році.

Лист №21674 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/72389.html.

 

У липні майже 100% платників ПДВ Дніпропетровщини

відзвітувалися, не відвідуючи фіскальні органи

 

За посередництвом інтернету у Дніпропетровській області за підсумками липня 2017 року прозвітувало понад 18096 платників ПДВ, або 99,3% від загальної кількості звітуючих з цього податку.

Також у липні поточного року у Дніпровському регіоні по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування прозвітувало 51708 платників. З них засобами телекомунікаційного зв’язку скористалися 44199 платників, або 85%.

«Переважна більшість платників вже переконались, що подання звітності в електронному вигляді має багато переваг: вона може надсилатись засобами телекомунікаційного зв’язку як в робочі часи, так і після трудового дня, у вихідні та свята, безпосередньо з офісу платника, власної квартири, будинку, Інтернет – кафе або з будь-якого місця з доступом до мережі Інтернет без черг, що пов’язані з передачею звітності у дні її масового подання», – запевнила начальник управління обслуговування платників Олена Ярова.

 

 

 



2017-08-18
Установою Уряду утворено 26 територіальних органів з надання сервісних центрів МВС - раціональні сервісні центри МВС (РСЦ МВС)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 20215 року № 889 «Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ» утворено Головний сервісний центр МВС як міжрегіональний територіальний орган МВС (ГСЦ МВС). Крім цього Установою Уряду утворено  26 територіальних органів з надання сервісних центрів МВС - раціональні сервісні центри МВС (РСЦ МВС)* до складу яких входить 150 територіальних сервісних центрів МВС (ТСЦ МВС).

Головний сервісний центр МВС знаходиться за адресою: вул. Лук’янівська,62, м. Київ, 04071 (контактний телефон для консультацій громадян (044) 290 19 88, офіційний веб-сайт ГСЦ МВС  hsc.gov.ua містить контакти всіх територіальних органів з надання сервісних послуг МВС).

На території Дніпропетровської області функціонує Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області (проспект Праці, 16, м. Дніпро, 49501) та 9 територіальних сервісних центрів МВС:

-       ТСЦ МВС №          1241    - (м.    Дніпро, вул. Маліновського, 130);

-       ТСЦ МВС №          1242    - (м.    Дніпро, проспект Праці, 16);

-       ТСЦ МВС №          1243    - (м.    Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11/2);

-       ТСЦ МВС №          1244 -   (Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Дружби, 30);

-       ТСЦ МВС №          1245    - (м.    Нікополь, вул. Довгалівська, 10а);

-       ТСЦ МВС №          1246    - (м.    Новомосковськ, вул. Спаська,7а);

-       ТСЦ МВС №          1247    - (м.    Павлоград, вул. Дніпровська,10);

-        ТСЦ МВС №        1248  -   (м.   Кривий Ріг, вул. Бикова. 31, ТЦ «Метро»)

-       ТСЦ МВС №        1249 -  (м. Дніпро, проспект Слобожанський, 31 д, ТЦ «Наша Правда»).

Основними послугами, що надаються ТСЦ МВС, є:

-       видача та обмін національного та міжнародного посвідчень водія;

-       реєстрація та перереєстрація транспортних засобів;

-       видача та зберігання номерних знаків транспортних засобів;

-       оформлення дозволу на перевезення небезпечних вантажів;

-       видача довідок про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

Також у регіоні функціонує мобільний сервісний центр МВС, який за запитами місцевих органів самоврядування здійснює виїзди до населених пунктів регіону, де відсутні стаціонарні сервісні центри МВС, та надає їх найбільш запитувані послуги. Інформацію щодо можливості замовлення виїзду мобільного сервісного центру МВС можна отримати за тел. 056-777-17-06 або за допомогою електронної пошти

info dnp@hsc.gov.ua

Отримати необхідну та актуальну інформацію стосовно послуг сервісних центрів МВС громадяни можуть на сайтах Головного (http://hsc.gov.ua/) та Регіонального в Дніпропетровській області (http://dnp.hsc.gov.ua/) сервісних центрів МВС, а також на офіційних сторінках у соціальній мережі Facebook Головного (https://www.facebook.com/hsc.gov.ua/) та Регіонального в Дніпропетровській області (https://www.facebook.com/dnp.hsc.gov.ua/) сервісних центрів МВС.

 



2017-08-14
Західно-Донбаська ОДПІ інформує

Особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України щодо звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації) у листі від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 ( далі – лист ДФС №21192) повідомила наступне.

Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 «Особливості сплавляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01.07.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01.07.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, така організація з 01.07.2017 втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Неприбуткова організація – юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ до 01.07.2017, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації з податку на прибуток за річний звітний період, який розпочинається з 01.07.2017 і закінчується 31.12.2017.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469).

Податкова декларація з податку на прибуток (далі – Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, від 28.04.2017 №467).

З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01.07.2017 виключено з Реєстру (на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту – 01.03.2018;

- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018.

У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01.07.2017 на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:

- за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018;

- за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації – 01.03.2018.

Лист №21192 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72383.html

 

Мирослав Продан: У серпні середньоденний показник зупинених податкових накладних складає 0,4%

 

У серпні  цього року середньоденна кількість зупинених податкових накладних усистемі моніторингу ризиків склала 0,4%. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час апаратної наради в ДФС 10 серпня.

За його словами, з початку роботи СМКОР (з 1 липня) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано понад 26,8 млн. податкових накладних/розрахунків коригування. З них зупинено реєстрацію 170,7 тис. документів. Це складає 0,64% від загальної кількості податкових накладних, що реєструвалися.

До комісії ДФС загалом надійшло 64,5 тис. повідомлень із підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним, з яких рішення винесено по понад 42 тис. Позитивне рішення прийнято майже по 25 тис. повідомлень.

На розгляд комісії ДФС надіслано 24,4 тис. таблиць платника, з яких  рішення прийнято по майже 19,9 тис.

«Комісія працює практично в цілодобовому режимі для того, щоб оперативно розглядати усі документи, які надаються платниками для підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним, та не затягувати час для прийняття відповідних рішень», – наголосив Мирослав Продан.

Він також доручив керівникам територіальних органів ДФС організувати на місцях співпрацю з бізнесом щодо вирішення проблем при реєстрації податкових накладних. Так, у кожній області мають щотижня проводитися зустрічі з платниками по тих питаннях, які в них виникають при блокуванні податкових накладних. Така практика вже впроваджена в ГУ ДФС у м. Києві і має позитивні результати.

«За результатами регіональних зустрічей інформація щотижнево передаватиметься до комісії, яка працює в ДФС, для того, щоб ми могли розуміти масштаб проблем у кожному регіоні і оперативно на них реагувати. Тобто платники на місцях повинні мати змогу довести інформацію по критичних ситуаціях. Я акцентую увагу на неприйнятності некоректного ставлення до платників. Якщо бачимо проблему – треба реагувати на неї», – підкреслив очільник ДФС.

Він також зазначив, що незважаючи на позитивні результати, які довела система СМКОР, є необхідність її удосконалення, зокрема, спрощення процедур та скорочення строків розгляду документів на підтвердження реальності операцій.

 

Затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі – Наказ №586).

Наказом №586 відповідно до статей 88 – 90, 92, 93 та 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами (далі – Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до ПКУ або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з ПКУ.

З метою забезпечення виконання платником податків обов’язків, визначених ПКУ, майно такого платника податків у випадках, встановлених ПКУ, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п.100.11 ст.100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Порядком також визначено, зокрема, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом №586 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373.

Наказ №586 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

 

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно на житлову нерухомість фізичних осіб

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, регулюється п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якого таке обчислення здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно для квартири на 60 кв. метрів або для житлового будинку на 120 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно для квартир на 60 кв. метрів або для житлових будинків на 120 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної на 180 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для житлового будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Викрито посадовців дніпровського товариства, які завдали шкоди бюджету на 3,5 млн. гривень

 

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено протиправні дії посадовців одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.

Зазначене товариство протягом 2016-2017 років неодноразово ставало переможцем державних закупівель, проведених на замовлення обласних державних установ щодо виконання робіт з реконструкції водопровідних мереж на загальну суму понад 10 млн. грн.

Як з’ясувалося, посадові особи товариства внесли до податкової звітності неправдиві відомості щодо отримання товарів (робіт, послуг) від низки підприємств, які зареєстровані на підставних осіб, для проведення безтоварних операцій.

Загальна можлива сума збитків, нанесених державі вказаними діями, становить понад 3,5 млн. грн.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

 

Обмін інформацією між ДФС, Пенсійним фондом та Держпраці про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 29.05.2017 №11-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.06.2017 за №776/30644) (далі – Постанова №11-1), що набрала чинності 11.08.2017, затверджено Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю (далі – Порядок).

Цей Порядок відповідно до статті 17 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначає механізм інформаційної взаємодії про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, між суб’єктами інформаційного обміну з метою забезпечення реалізації їх повноважень.

Суб’єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до цього Порядку, є:

► на центральному рівні:

- Пенсійний фонд України (далі – Пенсійний фонд), що формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо надання інформації з нього відповідно до Закону №2464;

- Державна служба України з питань праці (Держпраці), що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

- Державна фіскальна служба України (далі – ДФС), що забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до Закону №2464;

► на територіальному рівні:

- органи Пенсійного фонду;

- органи ДФС.

Так, зокрема, Пенсійним фондом надається ДФС інформація, що включає дані про страхувальників які:

- нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці;

- у звітному місяці порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону №2464 щодо розміру єдиного внеску;

- подали повідомлення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому заробітну плату за відповідний місяць та дату закінчення трудових відносин.

Територіальними органами ДФС надається органам Пенсійного фонду інформація про:

- виявлені в ході перевірок факти допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у розрізі страхувальників;

- узгоджені суми донарахованого єдиного внеску у тому числі по страхувальниках, які порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону №2464, за результатами перевірок у розрізі страхувальників.

Постанову №11-1 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 11.08.2017 №63.

 

Чи зупиняється реєстрація податкових накладних при наданні послуг, якщо обсяги постачання не відповідають обсягам придбання за певними кодами УКТ ЗЕД/кодами послуг згідно ДКПП?

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).

Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) Критеріям оцінки визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки та Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621), реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями.

З метою уникнення зупинки ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником на постійній основі, такий платник відповідно до пункту 3 Критеріїв оцінки має право надати інформацію за формою згідно з додатком до цих Критеріїв оцінки, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності, тобто Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця).

Таблиця (ідентифікатор форми J(F)1312301) надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці, якщо така Таблиця буде врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.16 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

 

 

 

 

 



2017-08-11
ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ БЛАГОУСТРОЮ!!!

 Відповідно до ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»,  рішенням Тернівської міської ради від 30.03.2016 р. № 114-7/VII, затверджено Правила благоустрою в місті Тернівка. 
  Вищевказаним рішенням визначено обов’язки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб та громадян у сфері благоустрою, з метою забезпечення утримання території міста у чистоті й належному стані.
Статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів передбачена адміністративна відповідальність, яка тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340,00 до 1360,00 грн.) і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 850,00 до1700,00грн.).
 
  
Порушеннями правил благоустрою вважаються - неналежний санітарний стан територій, влаштування звалищ побутового та будівельного сміття на міській, прилеглій та дворовій території (до уваги – особливо в районі приватного сектора), самовільне розміщення на спорудах, стовпах, опорах та інших не відведених для цього місцях оголошень, плакатів, об’яв, відсутність відповідного дозволу на розміщення реклами, несвоєчасне косіння об`єктів рослинного карантину, забур’яненість та інше.
  Враховуючи вищезазначене, звертаємось до громадян, керівників підприємств, установ та організацій міста звернути увагу на питання благоустрою тих територій, за які Ви несете відповідальність та дотримуватись Правил благоустрою в місті Тернівка.

 

 

Управління  житлово-комунального  господарства та

                                                     капітального будівництва  Тернівської міської ради



2017-08-11
Західно-Донбаська ОДПІ інформує

До уваги платників податків: режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні серпня 2017 року!

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує про режим роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) у святкові та вихідні дні серпня 2017 року:

- 19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;

- 25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;

 - 24, 26 та 27 серпня 2017 року – вихідні дні.

 

ДФС: Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 101,6 млрд. гривень

 

За оперативними даними протягом січня-липня 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 454,0 млрд. грн., що на 101,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше січня-липня 2016 року. До державного бюджету забезпечено 352,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 101,9 млрд. гривень.

Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-липні 2017 року склали 522,2 млрд. грн. (+121,6 млрд. грн. або +30,3 відс. до січня-липня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 420,4 млрд. гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-липні 2017 року склали 344,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,7 відс., додатково забезпечено 21,6 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 116,5 відс. (+19,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 109,2 відс. (+3,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 135,3 відс. (+8,7 млрд. грн.), ввізного мита – 102,9 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 126,6 відс. (+1,2 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-липні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 41,1 відс. (+39,2 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб  – на 27,4 відс. (+8,9 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 12,4 відс. (+4,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,7 відс. (+5,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 29,5 відс. (+7,6 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 23,1 відс. (+4,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 12,6 відс. (+1,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 10,7 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 99,4 млрд. грн., що на 26,2 млрд. грн. більше січня-липня 2016 року.

 

Затверджені нові форми документів, необхідних для продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №517 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №732/30600 (далі – Наказ №517).

Наказом №517 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджені наступні форми:

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;

- Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нагадуємо, що стаття 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює питання продажу контролюючим органом майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з метою погашення податкового боргу такого платника.

Наказом №517 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №566 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1851/24383.

Наказ №517 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.08.2017 №60.

 

Майже 11,2 млрд. гривень податкових платежів отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року

 

За сім місяців 2017 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 11 млрд. 185,0 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 481,3 млн. гривень, або на 28,5% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпровського регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 55%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 6 млрд. 138,2 млн. гривень.

Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд. 75,4 млн. гривень, а фізичні особи – 154,3 млн. гривень цього платежу. Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 971,3 млн. гривень єдиного податку. Податок на прибуток підприємств склав 595,6 млн. гривень.

 

 

 

Мирослав Продан: Заборгованість з відшкодування податку на додану вартість скорочено на 90,5%

 

Протягом січня-липня 2017 року платникам відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 66 млрд. грн. Це на 41,4%, або на 20 млрд.грн. перевищує відповідний період минулого року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, майже 96% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 60% повернуто платникам протягом квітня-липня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 38,5 млрд. грн. відшкодовано 41,4 млрд. грн. ПДВ.

Очільник ДФС також розповів, що з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 90,5%, або майже на 13,9 млрд. грн.

«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 серпня цей показник вже склав 1,86 млрд грн. Лише за перший тиждень цього місяця сума заборгованості зменшилась ще на 410 млн грн. Маємо надію, що до кінця року питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС. Вимагаючи від бізнесу чесних та прозорих правил гри, а система моніторингу ризикових податкових накладних лише за місяць дії перекрила більшість схем ухилення, держава повинна виконувати свої зобов'язання перед компаніями», – наголосив Мирослав Продан. 

 

Митницями ДФС забезпечено до держбюджету майже 169,4 млрд. гривень

 

Протягом січня-липня поточного року митницями ДФС перераховано до державного бюджету майже 169,4 млрд. грн.. платежів при запланованих 148,4 млрд. грн. Доведені Міністерством фінансів України індикативні показники виконано на 114,2%. Бюджет додатково отримав 21 млрд. гривень.

Так, до загального фонду державного бюджету надійшло майже 162,9 млрд. грн.., що становить 114,4% від доведеного показника. Перевиконання складає 20,4 млрд. грн..

До спеціального фонду  спрямовано 6,5 млрд. грн. Це складає 109,5% від доведеного показника, додатково зібрано 566 млн. гривень.

Порівняно з січнем-липнем 2016 року фактичні надходження зросли на 36,8%, або на 45,6 млрд. грн. За вказаний період 2016 року було зібрано 123,8 млрд. грн. митних платежів.

У цьому році 10% від перевиконання митних платежів спрямовується на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати їх працівників. Отже, за січень-липень 2017 року ця сума складає 2 млрд. грн. З них за січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень –178,6 млн. грн.

 

Нацбанком України затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 04.08.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 01.08.2017 №73 (далі – Постанова №73).

Постановою №73 відповідно до статті 196 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та з метою визначення операцій, які належать до послуг з розрахунково-касового обслуговування. затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.

Згідно з цим нормативно-правовим документом, до таких видів операцій відносяться:

1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах.

2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів.

3. Операції з проведення розрахунків клієнтів.

4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною.

5. Операції з касового обслуговування клієнтів.

6. Операції із електронними платіжними засобами.

7. Операції з векселями.

8. Операції з використанням електронних грошей.

Постановою №73 визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011 №400 «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за №1410/20148.

29 серпня закінчується термін сплати земельного податку фізичними особами - власникам земельних ділянок

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що  громадянам – власникам земельних ділянок нарахування сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про сплату податку - це визначено статтею 286 Податкового кодексу України.

Фізичними особами – громадянами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо платник не отримав податкове повідомлення - рішення по платі за землю, чи у нього  виникла необхідність уточнення сум земельного податку, а також при зміні власника земельної ділянки, набуття права на пільги та інше, слід звернутися до органів фіскальної служби області за місцем знаходженням земельної ділянки та пред’явити відповідні документи (план-схему земельної ділянки, підтвердження права власності, ксерокопії документів про право на пільги).

У сільській та селищній місцевості земельний податок можна сплачувати через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Нагадуємо, що останній день сплати земельного податку з фізичних осіб - 29 серпня.

 

Декларація акцизного податку за оновленою формою за липень 2017 року

подається не пізніше 21 серпня

 

    Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 24.04.2017 №451 „Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку", внесено зміни до розділів А, Б, В, Д декларації акцизного податку та додатків до декларації.

     Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 06.06.2017 (опубліковано в «Офіційному віснику України" від 06 06.2017 № 44).

     Платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом № 451, за липень 2017 року не пізніше 21 серпня.

 

Документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

 

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Наказ №567), визначений наказом №567.

Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.

 

Майже 11,2 млрд. гривень податкових платежів отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року

 

За сім місяців 2017 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 11 млрд. 185,0 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 481,3 млн. гривень, або на 28,5% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпровського регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 55%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 6 млрд. 138,2 млн. гривень.

Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд. 75,4 млн. гривень, а фізичні особи – 154,3 млн. гривень цього платежу. Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 971,3 млн. гривень єдиного податку. Податок на прибуток підприємств склав 595,6 млн. гривень.